ТРИХОГРАМА
Види трихограми, яких ми вирощуємо
Види трихограми, яких ми вирощуємо
Трихограми — корисні комахи, дуже дрібні оси розміром 0,3–0,7 мм, які надзвичайно широко застосовуються у біологічному захисті рослин у всьому світі.
Роль, відведена їм природою і людиною, базується на здатності паразитувати яйця шкідливих комах і таким чином знищувати їх.
Контроль економічно важливих шкідників — кукурудзяного стеблового метелика, бавовникової та капустяної совок, гронової листовійки та багатьох інших — доведено є найуспішнішим і має найтриваліший ефект саме за рахунок застосування трихограми за так званим методом сезонної колонізації.
Завдяки цінним властивостям і можливості масового розмноження вчені з усього світу понад століття досліджують видовий склад, біологічні та екологічні особливості трихограм та їхнє застосування на практиці.
Трихограми належать до родини Trichogrammatidae, але найбільше практичне значення мають види з роду Trichogramma.
У помірному кліматі України встановлено понад 17 видів трихограми, які за наших умов можуть розвивати до 14 поколінь на рік.
Зимують як передлялечки в яйцях своїх господарів — совок, листовійок, п’ядунів, білих метеликів тощо — у бур’янах і рослинних рештках.
Життєвий цикл трихограм (як і інших багатоїдних ентомофагів) не синхронізовано з циклом їхніх господарів — це одна з причин масового розведення трихограми в біолабораторіях і застосування за методом сезонної колонізації. Безперервний розвиток трихограм (велика кількість поколінь) упродовж вегетаційного періоду відбувається завдяки зміні господарів, а короткий життєвий цикл дозволяє розвиватися у великій чисельності й здійснювати суттєве біологічне регулювання.
Самки оси орієнтуються при пошуку яєць господаря за специфічними запахами, які той виділяє (кайромони).
Спершу самки «перевіряють» яйця господаря антенами і лише потім починають відкладати власні. Зазвичай в одне яйце господаря відкладається одне яйце паразита, але у більші яйця можуть відкладатися й кілька. Уже при відкладанні яйця самка вводить у яйце господаря секрет, який припиняє розвиток ембріона і руйнує його органи й системи. Зовні паразитовані яйця змінюють забарвлення на сіро-чорне або чорне. Самки додатково знищують певну кількість яєць, ушкоджуючи їх яйцекладом і живлячись їхнім вмістом.
Світові та особливо європейські політики у сфері сільського господарства спрямовані на обмеження використання пестицидів, отже, альтернативні методи нарощуватимуть свою частку в кожній системі захисту рослин. Біоагенти, такі як трихограма, у найближчі роки залишатимуться одним із найбільш використовуваних засобів контролю шкідників.
Біологічний захист рослин знижує ураження шкідниками і хворобами, забезпечує кращу взаємодію та природний взаємний захист культур, підвищує ефективність агротехнологій — в результаті це призводить до вищого прибутку та екологічно чистої продукції.