Вид поширений повсюдно. Уражує хрестоцвіті рослини – культурні та дикі: головчасту, цвітну та салатну капусту, кольрабі, турнепс, ріпу, редиску, ріпак, суріпицю, гірчицю, грицики тощо.

Капустяна міль розвиває 4-6 поколінь на рік і зимує як лялечка, а в більш південних регіонах – і як доросла комаха під рослинними рештками, під грудками ґрунту та сухим листям.

Самки відкладають поодиноко або дрібними купками (зазвичай 3 до 5 яєць) з нижнього боку листя, переважно вздовж жилок і на черешках листя. Середня плодючість становить від 70 до 150 яєць, а максимальна – понад 300-350. Гусениці першого покоління зазвичай шкодять на хрестоцвітих бур’янах. Найшкідливішими в Україні є гусениці другого та наступних поколінь.

Гусениці, що відродилися, спочатку мінують листя знизу й живляться паренхімною тканиною. У мінах гусениці перебувають 2-3 до 5 днів, після чого залишають їх (оскільки зростають) і живляться, виїдаючи нижній епідерміс і паренхіму листя, не зачіпаючи верхнього епідермісу. Дорослі гусениці виїдають у листі отвори різного розміру та форми. Отвори значно дрібніші за ті, що утворюються капустянками-білянами або совками. Дуже часто гусениці живляться ніжним центральним листям, повністю його знищуючи. Пошкоджені рослини утворюють дрібні качани неправильної форми. Капустяна міль є особливо небезпечним шкідником цвітної капусти. У неї гусениці проникають у головку суцвіття й живляться суцвіттями. На всіх хрестоцвітих обгризають бруньки, квіти, стручки та верхні частини рослин. Гусениці виявляються також усередині стручків ріпаку, нагризаючи насіння, а останнє покоління мінує й обгризає сім’ядолі та перше листя сходів озимого ріпаку.